Джон Сміт Пембертон - саме так звали людину, що придумав Кока-колу. Це він подарував нам можливість розпивати цей напій з величезних пластикових пляшок з червоною етикеткою за новорічним столом під звуки пісні «Свято до нас приходить», насолоджуватися коктейлем «віскі-кола», кидати в колу ментос і так далі. Словом, Кока-кола, культовий напій, зведений американцями мало не в ранг національного надбання, прижилася і в Росії. Сьогодні навряд чи можна уявити без неї полки наших магазин або меню фаст-фудів (та й не фаст-фудів теж). Так давайте ж подивимося, як народився бренд, який вважається найдорожчим в світі.
Як все починалося
Коричневий напій був придуманий за чотирнадцять років до кінця 19 століття в Атланті. Вважається, що його рецепт винайшов фармацевт Пембертон, але, звичайно ж, є версія про те, що рецепт був їм вкрадений. У будь-якому випадку, давайте залишимо цю історію на совісті Джона. Історія свідчить, що в результаті експериментів він отримав солодкий і в'язкий сироп, з якого, при додаванні води, і виходила Кока-кола.
Оригінальний рецепт напою включає в себе листя коки і горіхи тропічного дерева коли. До речі кажучи, листя коки прославилися як джерело ще одного воістину епохального речовини: кокаїну. Таким чином, у складі Кока-коли перебував наркотик, ще не був тоді поза законом, аж до 1904 року. У пляшці містилося 60 мг. Назва для напою придумав бухгалтер Пембертона, Френк Робертсон, який ще й логотип намалював, бо відмінно володів мистецтвом каліграфії.
Пембертон заявив, що його напій - ліки від нервового перенапруження. Ще до лікувальних властивостях напою він відносив позбавлення від імпотенції і залежно від морфію. Скоро Кока-кола почала продаватися через автомат у найбільшій аптеці Атланти. Ціна за стакан становила приблизно п'ять центів. І спочатку продажу не пішли - напій купували мало і неохоче (максимум 10 чоловік в день), а в кінці першого року продажів виручка становила всього-на-всього п'ятдесят доларів (тоді як на виробництво було витрачено сімдесят). Але з часом напій все-таки завоював певну популярність і навіть придбав одну з найосновніших своїх характеристик - він став газованим. За легендою, якийсь замучений похміллям южанин заглянув в аптеку і замовив собі склянку сиропу. Продавцю було ліньки йти через весь зал до водопроводу, і він запропонував розбавити сироп шипучою содової; южанин погодився. Випивши напій, клієнт залишився в такому захваті, що скоро все аптеки стали продавати сироп Кока-коли тільки в поєднанні з газованою водою.
В цей час Пембертон продає права на виробництво Кока-коли свого знайомого бізнесмена всього за два тисячі доларів. Трохи пізніше Пембертон вмирає в злиднях, а бізнесмен, Аса Кендлер, засновує компанію The Coca-Cola Company, яка існує і понині.
Кендлер вважав Кока-колу ідеальним безалкогольним напоєм і панацеєю від усіх хвороб. Зовсім скоро він перейшов на рецептуру, яка зазнала деякі якісні зміни: тепер з листя коки, що використовувалися для виробництва, був уже екстрагувати кокаїн.
Вісім довгих років виробники Кока-коли продавали напій на розлив: вручну змішували в стаканах сироп і содову. Але в штаті Міссісіпі пішли далі і придумали продавати пляшки з напоєм. Тари були схожі на бульбашки для ліків і називалися по імені свого розробника: пляшки Хатчінсона.
Історія легендарної пляшки
В кінці століття Кока-кола почала випускатися в пляшках коричневого скла з витягнутим шийкою. Втім, вони все ще мало нагадували сьогоднішні.
А в 1915 році пляшка Кока-коли набуває оригінальність і фірмовий лиск: словом, стає дуже схожою на нинішню.
«Пляшка, яку можна було б відрізнити навіть в темряві, і такої форми, щоб навіть за її осколкам можна було б відразу сказати, що це таке» - це те, що хотіли і отримали виробники напоїв від дизайнера Ерла Діна. Необхідність створення такої пляшки була обумовлена зростаючою кількістю підробок, які випускали підпільні організації по всій Америці.
Вважається, що Дін підгледів ідею майбутньої пляшки в енциклопедії, переплутавши назву рослин. Так, дизайнер надихався зовсім не формою листя коки (coca), а видом плода какао (cocoa). Початкові ескізи містили ще й поздовжні борозенки по всій довжині пляшки, але вони не прижилися, тоді як форма залишилася незмінною.
Є ще одна версія, згідно з якою дизайн пляшки був обумовлений модою тих років на розкльошені сукні, перехоплені ремінцем в районі талії. І пляшку називають «пляшка з талією».
Як би там не було, після затвердження макету Ерлу Діну запропонували два варіанти оплати: або виплату 500 доларів, що на ті часи було чималою сумою, або гарантоване довічне місце роботи в Root Glass Company, яка займалася розробкою пляшки. Дін вибрав друге.
Цікаво, що Ерл Дін зберіг перший зразок пляшки, і не так давно він був проданий його нащадками за 240 тисяч доларів.
Не дивно, адже ця пляшка вважається еталоном успішного комерційного дизайну:
«Пляшка Coca-Cola - найяскравіший шедевр епохи промислової упаковки» - Раймонд Лоуі, промисловий дизайнер, автор безлічі логотипів
У 1902 році Кока-кола стає найпопулярнішим напоєм в Сполучених штатах. Її феномен знаходить відображення і в літературі: знаменитий Герберт Уеллс пише роман «Тоно-Бенг», в якому висміює феномен поширення Кока-коли. У книзі йдеться про студента, який допомагає з просуванням напою, що позиціонується, як ліки від усіх хвороб, а на ділі опиняється небезпечним для здоров'я стимулятором.
В середині 90-х років на тому самому місці, де розташовувався офіс Root Glass Company, була встановлена табличка, що сповіщає кожного проходить про те, що саме на цьому самому місці Ерл Дін, Чапмен Рут, Клайд Едвардс і Олександр Самуельсон створили легендарну пляшку Кока коли.
Але і сьогодні автора пляшки не залишають у спокої: його другий син, Норман Дін, в 2010 році випустив книгу, присвячену його батькові і створення цієї пляшки. Книга називається «The Man Behind The Bottle», і на російський її поки не перевели.
З 1915 року, коли пляшка Кока-коли була запатентовано, продано понад 300 мільярдів пляшок.
У 1916 році було задоволено понад 150 позовів The Coca-Cola Company проти імітаторів їх продукції, таких як Candy Cola, Cold Cola та інших з подібними назвами.
Популярність бренду
Але от невдача: через тридцять чотири роки всього лише близько 1% американців могли дізнатися Кока-колу по її пляшці. Але через рік ситуація змінилася: журнал Time опублікував на обкладинці замість портрета президента компанії Coca-cola веселий малюнок, на якому планета Земля з задоволенням п'є Кока-колу з фірмовою пляшки. Так як журнал був і залишається неймовірно популярний, пляшку відразу почали впізнавати, і через деякий час вона стала одним із символів Америки. Сьогодні 94% всіх жителів планети так чи інакше чули про Кока-колі, і приблизно 90% можуть дізнатися її пляшку. Кожну секунду в світі випивають вісім тисяч склянок Кока-коли.
Перед Другою світовою війною кока-кола продавалася вже в 44 країнах. З початком військових дій куди б не відправлялися солдати армії США, Кока-кола коштувала для них 5 центів. Більше 5 мільйонів пляшок напою було поставлено на фронт.
У 1960 році компанія стала виробляти Кока-колу в жерстяних банках. Це було зроблено для зручності армії. А в 1970-х роках було налагоджено виробництво пластикових дволітрових пляшок.
Coca-Cola в Росії
The Coca-Cola Company найдовше в світі спонсорує Олімпійські ігри (з 1928 року). У 1980 році Кока-кола стала офіційним напоєм Олімпійських ігор в Москві. Так для компанії відкрився новий прибутковий ринок - радянський. З 1988 році напій виробляли на Москворецькому пивоварному заводі. До речі кажучи, Coca-Cola Company була першою іноземною компанією, що розмістила свій рекламний банер на Пушкінській площі в Москві.
Ще один цікавий факт з життя Кока-коли в Росії: на особисте прохання маршала Георгія Костянтиновича Жукова була розроблена і випущена партія безбарвної кока-коли. Вся справа в тому, що розпивання оригінального напою в громадських місцях в СРСР могло сприйматися, як поклоніння американцям. 50 ящиків напою випустили спеціально для маршала в прозорих пляшках з червоною зіркою на кришці.
Тиск конкурентів з усього світу посилювалося, і скоро Coca-Cola почали випускати кока-колу без кофеїну і без цукру. Вважається, що в одній банці дієтичної Кока-коли міститься тільки одна калорія.
Найбільше Кока-коли в середньому випивають в Ісландії і Мексиці. Чому саме в цих двох країнах, не знає ніхто.
Сьогодні The Coca-Cola Company виробляє близько 200 видів напоїв, серед яких всіма улюблені Фанта і Спрайт. До речі кажучи, в світі існує цілих 90 сортів Фанти з різними смаками. Більшість з них - регіональні. Так, існує Фанта зі смаком ананаса, абрикоса, банана, напою «Буратіно» (за нею доведеться їхати в Узбекистан або Казахстан), ківі, груші, лайма і лимона, маракуї, мандарина, молока (за таким дуже оригінальним продуктом доведеться відправитися в Японію ), яблука та іншого.
Coca-Cola надихає
Пляшка Кока-коли була і залишається джерелом натхнення для багатьох діячів мистецтва. Так, мабуть, найвідомішим її оспівувачем можна назвати творця поп-арту, Енді Уорхола, який в 60-их роках створив чимало полотен з цією пляшкою.
«Головний ефект Coca-Cola полягає в її демократичності. Президент п'є точно таку ж Coca-Cola, як і ти. Не можна за великі гроші купити кращу Coca-Cola. Вона завжди і для всіх однаково хороша. І для тебе, і для президента »- говорив Енді Уорхол.
До того ж, маловідомим є факт про те, що навіть сам Сальвадор Далі застосував образ пляшки Кока-коли у своїй картині «Поезія Америки».
Та й всередині компанії продовжують креативити. Так, кілька років 
назад на пляжах Колумбії в рамках рекламної акції можна було придбати Кока-колу в пляшках з льоду. А зовсім недавно стартувала рекламна кампанія «Kissed By», в рамках якої демонструються фотографії знаменитостей (Мерилін Монро, Елвіс Преслі), знятих з пляшкою Кока-коли.
