«Законопроекти про захист авторського права вводять онлайн-цензуру» - Інтернет Асоціація України

Чи потрібно регулювати інтернет? Точки зору тут найрізноманітніші - від «не потрібно регулювати взагалі» і до повної регуляції. Однак питання захисту авторських прав при розповсюдженні контенту в інтернеті стає все більш актуальним. Інтернет Асоціація України (ІнАУ) вивчила зміст законопроектів № 3081-1 від 30.09.2015 і №3353 від 23.10.2015 , Націлених на захист авторського права і підтримку вітчизняної кінематографії. Хоча на перший погляд законопроекти можуть здатися дуже позитивними, в реальності вони прописані нечітко і несуть значні ризики як для гравців інтернет-ринку, так і для кінцевих користувачів мережі.

Поширення нелегального контенту, або просто піратство , Завжди було проблемою для незалежної України (втім, в радянські часи авторське право теж особливо не дарували). Останні два десятиліття країна регулярно потрапляла в сумнівні списки , Що загрожують санкціями та іншими неприємностями. Наприклад, в 2013 році поширення нелегального контенту в українській доменній зоні призвело до визнання України «пріоритетною іноземною країною» в «Спеціальному Списку 301». Масове піратство викликає агресивну реакцію правовласників і держорганів, які бажають швидко і без особливих витрат ліквідувати це явище. У підсумку в країні процвітає законотворчість, націлене на швидке викорінення піратства. Проблема в тому, що законодавці настільки поспішають, що разом з нелегальним контентом ризикують викорінити заодно і ринок хостинг-провайдерів.

Кілька днів тому на сайті ВРУ був зареєстрований урядовий законопроект № 3353 «Про внесення змін до деяки законодавчо АКТІВ України относительно захисту авторським правом и суміжніх прав у мережі Інтернет». За місяць до цього Комітетом ВР з питань культури і духовності був зареєстрований законопроект № 3081-1 «Про державну підтрімку кінематографії в Україні», який містить фактично ідентичні з проектом № 3353 норми по боротьбі з піратством, в тому числі, в інтернеті. Так, в даному законопроекті наголошується, що в Україні піратські перегляди фільмів в 10 разів перевищують перегляди в кінотеатрах, таким чином, піратство завдає відчутного економічного збитку. Законодавці, мабуть, не особливо вчитувалися в текст законопроекту, інакше вони б виправили безліч недоречностей і протиріч. Про підводні камені вищезазначених законопроектів говорили на прес-конференції, яку 28 жовтня провели члени правління ІнАУ.

А лександр Баранов, голова консультативно-дорадчої ради ІнАУ акцентував, що норми законопроекту про захист авторського права суперечать тексту статей 245-248 Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, а також Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС). Безсумнівно, питання захисту авторських прав при розповсюдженні контенту в інтернеті надзвичайно важливі, проте в європейських законах чітко вказано, що дії по захисту інтелектуальної власності прав повинні відбуватися тільки за рішенням суду. У той час як законопроект №3353 пропонує реалізувати позасудові механізми, згідно з якими правовласник має право подати скаргу хостинг-провайдеру на тих осіб, які порушують його права, з вимогою або видалити, або заблокувати нелегальний контент на 10-14 днів.

Олександр Баранов вказує, що прийняття такого законопроекту можливо лише після внесення змін до угоди ТРІПС та в угоду про Асоціацію з ЄС, що в принципі неможливо. До речі, в останні кілька років подібні законопроекти, що передбачають досудове блокування інтернет-контенту, подавалися неодноразово, і в усіх випадках законодавці демонстрували незнання тонкощів інтернет-технологій і свій юридичний непрофесіоналізм.

З ним згоден Артем Афян, керуючий партнер ЮК «Юскутум»:

«Законодавчі ініціативи МЕРТ (Мінекономрозвитку - ред.) Не враховують специфіку інтернет-середовища і думка учасників ринку»

Перш за все, безліч питань викликає непрозорість процедури підготовки самого законопроекту. Його текст був опублікований на сайті Кабміну і учасники ринку написали близько тисячі коментарів, однак всі вони були проігноровані. У законопроекті відсутня чітка юрисдикція: на якій території повинен діяти закон, тільки чи в Україні чи за її межами теж; до яких суб'єктам права його можна застосувати; який предмет регулювання; хто зобов'язаний його дотримуватися та інше. Закон у нинішній редакції формально регулює весь інтернет, що тільки викликає скепсис і недовіра до його авторам.

Для деяких гравців ринку законопроект МЕРТ несе певні загрози. По-перше, він передбачає видалення або блокування нелегального контенту на термін від 10 до 14 робочих днів після відправки суб'єктом авторського права скарги по електронній пошті, з подальшим можливим розблокуванням. Ці правила набагато суворіше, ніж в Facebook і на багатьох сайтах-файлообмінниках. Артем Афян розцінює такі норми, як «сигнал для зарубіжних гравців, що їм тут працювати не варто».

Крім того, законопроект допускає такі недоладності: якщо інтернет-тролі стануть періодично подавати скарги на нібито піратський контент на сайтах ВРУ, КМУ, АП, то хостинг-провайдер, згідно із законопроектом, повинен буде блокувати контент на цих сайтах на 10-14 днів. Неважко здогадатися, що через 15 днів шахраї подадуть таку скаргу знову. Якщо раніше хакери проводили DDoS-атаки щоб заблокувати урядові ресурси, то тепер зловмисникам досить подати електронну скаргу на нібито порушення авторських прав.

Стурбованість викликає і той факт, що за нормами законопроекту хостинг-провайдер несе відповідальність за відсутність реакції на скаргу правовласника, відправлену по електронній пошті. Але електронні повідомлення в силу різних причин далеко не завжди доходять до адресата. Проте, в момент відправлення листа зі скаргою хостинг-провайдер вже несе відповідальність за свою бездіяльність.

Є і ще одна проблема, яку озвучив Артем Афян в коментарі для блогу Imena.ua . Справа в тому, що сьогодні відсутня судова практика розгляду справ про порушення авторського права в інтернет-середовищі. Проте, її можна було б дуже швидко напрацювати, в разі прийняття коректного законодавства.

З точки зору А лександр а Ольшанського, голови Комітету ІнАУ з питань електронної комерції, Україна зараз йде по стопах РФ , Подаючи на розгляд дуже недосконалі і негативні закони.

«Прикриваючись проблемами порушення авторського права і дистрибуції піратського контенту, нам говорять, що ми повинні досудовим чином видалити або заблокувати. Однак те, як реалізований механізм блокування, викликає чимало запитань ».

Мінекономрозвитку вводить досудовий механізм з тієї причини, що необхідно дуже швидко видалити піратський контент. Схожий механізм є і в західних країнах, але там він реалізований абсолютно по-іншому. Наприклад, в США і ЄС є процедура notice a nd takedown, згідно з якою протиправна інформація може блокуватися провайдером на території країни негайно, до рішення суду. Але є одна умова: суб'єкт авторського права, який подав скаргу на протиправний контент, повинен в найкоротший термін (від 32 до 72 годин, в залежності від країни) звернутися до суду і отримати його позитивне рішення. Якщо ж суд не прийме позитивного висновку з даного питання, а контент вже заблокований, то скаржник несе фінансову відповідальність за всі збитки для учасників цього процесу. Тому перш ніж вдатися до процедури notice and takedown, правовласник багаторазово перевірить, чи зможе він довести факт порушення авторських прав в суді.

Тому перш ніж вдатися до процедури notice and takedown, правовласник багаторазово перевірить, чи зможе він довести факт порушення авторських прав в суді

Олександр Ольшанський: «Подібний закон може легко стати засобом цензури в інтернеті»

У законопроекті МЕРТ є істотний перекіс: після скарги з вимогою заблокувати контент заявник повинен звернутися до суду, але навіть якщо він програє справу, то все одно не несе ніякої відповідальності за заподіяну збиток. Фактично можна блокувати будь-який контент на будь-якому сайті, без будь-яких наслідків. Є і ще одна загроза: подібний закон може легко стати засобом цензури в інтернеті, - упевнений А. Ольшанський. Це добре видно на прикладі РФ, де Держдума прийняла подібний закон: майже щодня з'являються новини, що Роскомнадзор заблокував черговий веб-ресурс, хоча порушення на цьому ресурсі найчастіше надумані і навряд чи сприяють захисту авторського права.

Подібні закони викликають особливе занепокоєння ще й через те, що в Україні за останній рік скоротилася свобода слова в інтернеті. У тематичному звіті міжнародної неурядової організації Freedom House за період з червня 2014 року по травень 2015 року Україна визначена як «частково вільна» країна. Відзначається, що протистояння з РФ і конфлікт на Сході України привели до збільшення спроб цензури з обох сторін заради встановлення контролю за інформаційним середовищем.

Тетяна Попова, заступник Голови Правління ІнАУ, акцентувала, що Асоціація не тільки не виступає проти регулювання інтернет-середовища, а й доклала багато сил для захисту інтелектуальної власності. Щоб авторське право можна було успішно захищати необхідна регламентируемая законом система електронних скарг. По-перше, суб'єкт авторського права повинен себе чітко ідентифікувати. Власник сайту, на якому виявили нелегальний контент, повинен пояснити, чому він там розміщений. Якщо його пояснення не приймаються, скаржник може звернутися до суду і захищати свої права в суді, вимагаючи компенсацію за шкоду. І тільки якщо порушник авторських прав не реагує на скарги і не ідентифікує себе, можна застосовувати таку дію як блокування. Але головною інстанцією тут є суд, тільки по його рішенню можна видаляти або блокувати контент. В іншому випадку в інтернет-середовищі будуть великі проблеми.

Підводячи підсумки, учасники прес-конференції дійшли спільної думки, що із законопроекту № 3081-1, спрямованого на захист вітчизняної кінематографії потрібно вилучити всі норми, що стосуються захисту авторського права. Планується підготувати у співпраці з правовласниками (в числі яких медійна група StarLightMedia, представники якої також були присутні на заході) і депутатами ВРУ ретельно виписаний закон, який би задовольнив як учасників інтернет-ринку, так і суб'єктів авторського права. Доменний реєстратор №1 в Україні imena.ua

Чи потрібно регулювати інтернет?