Постійні телефонні дзвінки, вимоги і навіть погрози - це неповний арсенал засобів колекторів, від яких страждає чимало українців. Etcetera з'ясував, як потрібно діяти, щоб захистити себе і покарати здирників.
БЕЗ ЗАКОНУ. Зазвичай колектори скуповують справи боржників у банків за мізерні суми, а натомість отримують право вимагати не тільки обов'язок, а й відсотки. На жаль, в Україні колекторська діяльність не регулюється жодним законом, відповідно - рамки дозволеного не встановлені.
БЕЗ СУДУ. Колекторам невигідно діяти через суд. І ось чому.
1 У більшості випадків позовна давність для стягнення заборгованості закінчилася, а значить суд просто-напросто відмовить у задоволенні позову.
2 Для того щоб звернутися до суду, потрібно сплатити судовий збір. Часто ця сума більша за ту, за яку вони «купили» кредит.
3 Суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки за заявою боржника. В результаті колектори можуть отримати менше, ніж очікували.
4 У колекторів не завжди є всі необхідні для подачі в суд документи.
5 Витрати на судові засідання (а іноді вони тягнуться роками) в результаті можуть виявитися більше, ніж вони розраховували стягнути з боржника.
МЕТОДИ КОЛЕКТОРІВ. Є два варіанти розвитку подій у разі, якщо ваш борг «купили» колектори:
1 Soft collection - коли повідомлення з вимогами про оплату боргу надсилають на пошту, у вигляді SMS або повідомлень в соцмережі - тобто без прямого контакту з боржником.
2 Hard collection - телефонні дзвінки, особисті зустрічі, загрози здоров'ю та життю. Доходить і до того, що починають «смикати» дітей, літніх батьків і т.д., щоб боржник, порахувавши, що нерви дорожче, все ж заплатив.
ЩО РОБИТИ?
1 З'ясувати, що ваша заборгованість дійсно була передана колекторам (іноді під їх виглядом працюють шахраї, які отримали дані з банківської бази). Вимагайте надіслати вам на пошту копію переуступки боргу або договору факторингу (різновид цивільно-правового договору, згідно з яким одна сторона передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за передбачену договором плату).
Поки боржника не нададуть докази, що право на стягнення боргу отримав інший кредитор, він має право не виконувати свої зобов'язання.
2 Після отримання документів перевірте їх достовірність (для цього можна звернутися в банк). Якщо вони виявляться фальшивкою - пишіть заяву в поліцію.
Якщо колектори відмовляються надати документи і продовжують загрожувати, ваше завдання - зафіксувати якомога більше доказів незаконних дій з їх боку, щоб потім подати заяву в поліцію.
Коли вам дзвонять вимагачі, підготуйте другий телефон і знімайте весь процес на камеру: починаючи з фіксації номера на екрані, закінчуючи розмовою по гучному зв'язку. У процесі бесіди обов'язково запитайте, з ким розмовляєте, яку компанію людина представляє, з якого приводу дзвонить - чим більше деталей, тим краще.
Зберігайте також усі дописи від колекторів - листування по мейлу і SMS.
КРИМІНАЛЬНИЙ ЗЛОЧИН. Є як мінімум чотири статті Кримінального Кодексу, під які підпадають дії колекторів:
1 Шахрайство (ст.190) - коли грошима хочуть заволодіти обманним шляхом або шляхом зловживання довірою.
2 Вимагання (ст. 189) - коли від вас вимагають передати майно або вчинити дії майнового характеру, погрожуючи насильством.
3 Загроза знищення майна (ст. 196).
4 Примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355).
У більшості випадків зафіксований факт погроз вже є доказом.
ЩО ДАЛІ? Коли у вас на руках будуть докази, пишіть заяву в поліцію. Проконтролюйте, щоб ваша заява була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЕРДР) і підтримуйте постійний контакт зі слідчим. Тільки таким чином можна буде встановити, хто вам телефонує, чи мають ці люди відношення до колекторської компанії і чи мають вони право взагалі щось вимагати.
Істо ч ники: протокол , Колегія адвокатів України
Читайте також: УКРАЇНЦЯМ розсилає ФАЛЬШИВІ СУДОВІ РІШЕННЯ: ХТО І НАВІЩО?
Висловити своє враження
ЩО РОБИТИ?ЩО ДАЛІ?
