Петро Наліч: самородок або дитя pr-реклами?
На початку весни 2010 року Росія вибирала представника країни на пісенному конкурсі «Євробачення». Цим представником стала команда Петра Наліча. Вибір викликав безліч обговорень, як в ЗМІ, так і у користувачів Інтернету. А сам Петро Наліч привернув увагу країни не тільки як учасник популярного конкурсу, а й як музикант, чия історія почалася в Інтернеті, що поки незвично для Російських популярних виконавців.
24 квітня 2007 Петро Наліч виклав в Інтернет аматорський відеоролик з піснею «Гітар», і через три місяці Інтернет «вибухнув» - за кілька тижнів невигадливу пісеньку прослухали десятки тисяч чоловік. А через півроку відео Петра Наліча стало найбільшою кількістю переглядів на російськомовному сегменті YouTube. З березня по жовтень 2007 року відео подивилося понад півмільйона людей. З плином часу кількість переглядів відео-ролика росло, а популярність в Інтернет мережі збільшувалася. І скоро Петро Наліч став відомий не тільки інтернет-користувачам, а й широким масам. Музикант зібрав команду, почав давати концерти і вдосконалюватися в творчості. У підсумку, Петро Наліч був названий інтернет-феноменом, який своїми силами завоював успіх.
Тим часом думки про творчість і причини його популярності розділилися. Кліп «Гітар» набув широкого поширення не тільки серед глядачів YouTube, але і у багатьох блогерів. Саме деяким топовим блогерам приписують активну участь в просуванні творчості Петра Наліча. Відомий блогер Ілля Переседов не раз розміщував пости, в яких згадувалося ім'я музиканта на стадії його початкової розкрутки. Антон Носик, популярний блогер і досить впливова фігура в Інтернеті теж активно піарив Наліча. Носик підключив до розкручування СУП (в якому тоді ще працював), а СУП крім організації інформаційного шуму, влаштував безкоштовний концерт для ЖЖ-юзерів. Причиною просування Петра Наліча настільки популярними блогерами може бути як фінансова вигода, так і щира симпатія до творчості музиканта. Варто відзначити, що Антон Носик робить це досить відкрито, так що про приховану pr-реклами в цьому випадку говорити не доводиться.
Звинувачують Петра Наліча і в наявності продюсерів, таких як Олексій Казаков та Ілля Гольцман. Олексій Казаков один з творців «Афіші» і журналу «Большой город», згодом обійняв посаду головного редактора холдингу «СТС Медіа». Антон Носик вважає появу продюсерів закономірним, пояснюючи це тим, що музикантам, які пробиваються через Інтернет, потрібно якось заробляти гроші. На думку Носика те, що у зірок на кшталт Петра Наліча з'являються продюсери, - дуже добре, і він радий тому, що pr-реклама через Інтернет набирає обертів. І вже не перший рік невідомі люди набувають популярності завдяки Інтернету. Інша справа, що в Росії цей процес протікає повільніше, ніж на Заході.
Про те, що Петро Наліч зі своїм кліпом на пісню «Гітар», викладеним на відео-хостингу Youtube, став знаменитим в Інтернеті, широка публіка дізналася з публікацій в ряді відомих друкованих видань: «Коммерсант», «Известия» і «Афіша», вийшли майже одночасно на початку листопада 2007 року і підхопили інтернет-лихоманку на ім'я «Петро Наліч». Тим часом, його батько Андрій Наліч - досить відомий скульптор і архітектор. В Інтернеті можна знайти численні згадки про близькому спілкуванні Андрія Західовіча з мером Москви Юрієм Лужковим та іншими відомими людьми. Існує думка, що поступово масований піар, до якого підключилися радіо і телебачення, подіяв. Народ реально зацікавився творчістю Наліча. І незабаром він став бажаним гостем і в молодіжних клубах, і на корпоративах. А в 2008 році з ним уклала контракт на випуск альбому одна з найбільших звукозаписних компаній «Гала Рекордс», що представляє в Росії інтереси EMI.
Незважаючи на наведені доводи важко розібратися в тому, що є основною причиною успіху: творчість чи pr-реклама. Звичайно, реклама допомогла звернути на Петра Наліча увагу більшої кількості людей, але не останню роль в завоюванні популярності грає нестандартне творчість музиканта. Добре продумана стратегія піару чи спонтанне прагнення поділитися з оточуючими своєю музикою? Точний рецепт успіху Петра Наліча визначити не просто. Варто відзначити, що більшість виконавців, які завоювали популярність в Інтернеті, на жаль, не змогли по-справжньому перенести свою популярність на широкий загал. І всі попередні спроби (від Сяви і Миколи Воронова до більш локального «Білого кролика») були свого роду фриками. І Петро Наліч, до речі, єдиний хто став віддалятися від свого фрік-образу з піснею «Гітар» на користь більш традиційних пісень, на відміну від інших інтернет-виконавців, які намагаються робити музичний продукт в тому ж стилі, що і їх перші хіти, які згодом приїдаються.
Як показує практика, цей процес віддалення дуже складний, але у випадку з історією Петра Наліча вельми ефективний для продовження творчості за межами Інтернету. Так що заперечувати внесок Наліча в завоюванні популярності своєю музикою досить складно. Ще важче відстежити, що з'явилося в першу чергу - інтерес людей до пісні Петра Наліча "Гітар», і як наслідок співпрацю з популярними блогерами і продюсерами або pr-реклама з боку останніх. Можливо, успіх Петра Наліча полягає в обох складових, гармонійно підтримують один одного.
Інтернет дуже простий - цей світ відкритий для всіх. Якщо власники телеканалів вимагають захмарну плату за розкрутку того чи іншого персонажа, то Мережа надає можливість абсолютно безкоштовно заявити про себе. У світі набирає силу рух по законному поширенню музики через Інтернет за принципом «заплати скільки не шкода». Естафету Radiohead і Nine Inch Nails підхопив і Петро Наліч, що додає йому симпатії з боку шанувальників його музики. Тим часом, вплив Інтернету в світі може в найближчі роки докорінно змінити ситуацію в шоу-бізнесі. Змінюється сама схема розповсюдження музики. По суті, повертається «сарафанне радіо», але на новому витку. Якщо раніше «сарафанне радіо» явно програвало традиційних способів реклами, то тепер все навпаки. З кожним днем, година від години число тих, хто за рекомендацією друзів подивиться ролик або поширить приховану pr-рекламу може рости в геометричній прогресії. У нашій країні pr-реклама в Інтернет тільки приживається. І Петра Наліча можна назвати одним з перших виконавців, який отримав від цього реальний ефект.
На першому виступі Петра Наліча маленький московський клуб був забитий повністю. А продюсер Олексій Казаков вирішив, що його головним принципом буде лікарське «не нашкодь». Петро Наліч отримав свою порцію успіху і нинішня ситуація з «Євробаченням» найкраще тому підтвердження.
Якщо дана історія показала вам набирає силу просування в Інтернет і зокрема новий спосіб pr-реклами через відомих блогерів, то ми готові допомогти просунути вашу персону, розрекламувати товар або послуги за допомогою блогосфери. Детальніше читайте в розділі « тарифи »І« приклади ».
Добре продумана стратегія піару чи спонтанне прагнення поділитися з оточуючими своєю музикою?
