Сучасні закони ринку диктують очевидне правило: в умовах жорсткої конкуренції споживач готовий витратити свої кошти на придбання будь-якого товару або послуги, тільки як слід оцінивши їхні переваги і недоліки. Повною мірою цей принцип діє і по відношенню до програмного забезпечення. Причому тут у користувача є значно більше можливостей, ніж, скажімо, при покупці якого-небудь пилососа або соковижималки. Перш за все в багато найновіших задач (навіть операційна система Microsoft Windows) дозволяють протягом деякого часу використовувати програмний комплекс абсолютно безкоштовно, щоб в повній мірі оцінити його достоїнства і недоліки. Ну а якщо користувач з яких-небудь причин не готовий довіритися власним враженням, він завжди може поцікавитися авторитетною думкою експертів.
Здавалося б, все просто: ознайомся з підсумками тестування, оціни список лідерів і, з огляду на вартість програмного продукту, вибирай для себе оптимальне антивірусне рішення. Тільки ось як і раніше залишається відкритим питання: наскільки об'єктивні подібні дослідження і чи можна довіряти результатам, опублікованими «незалежними фахівцями»? Давайте спробуємо розібратися.
Почнемо з того, що будь-яка сучасна антивірусна програма являє собою складну багатокомпонентну систему, що складається з великого числа працюючих спільно модулів. Навіть незважаючи на те, що всі антивірусні програми створені для досягнення однієї і тієї ж мети - захисту обчислювальних систем від інформаційних загроз - схожі функції в різних програмах можуть бути реалізовані по-різному. Та й сам набір реалізованих антивірусною програмою можливостей часто залежить від типу придбаної користувачем ліцензії: для деяких типів ліцензій ті чи інші модулі можуть бути недоступні, хоча базовий захист ПК так чи інакше забезпечують, мабуть, всі антивірусні програми. Однак деякі програми роблять основну ставку на перешкоджання проникненню вірусів на захищається комп'ютер, інші - на запобігання їх запуску, треті основну увагу приділяють лікуванню вже діючих на комп'ютері інфекцій.
У кожного виробника є власний підхід до питання організації захисту: скажімо, один антивірусний комплекс постійно сканує пам'ять комп'ютера і критичні області в пошуках активних загроз, ніж аж ніяк не кращим чином впливає на швидкодію машини, стрімко «поїдаючи» її ресурси, інший же просто не дозволяє загрозам активізуватися в системі, що захищається, знищуючи їх, що називається, «на зльоті», а для лікування вже зараженого ПК пропонує скористатися спеціальним набором лікуючих утиліт і завантажувальних дисків. Зрозуміло, один підхід нітрохи не гірше і не краще іншого: просто користувачеві, що користується потужним ігровим комп'ютером, цілком підійде перша антивірусна програма, а власнику ПК з більш скромною апаратною конфігурацією, ноутбука або нетбука - друга. Трапляється, що з метою прискорення перевірки дисків антивірус цілеспрямовано ігнорує «безпечні» для користувача об'єкти, скажімо, пошкоджені виконувані файли, які вже не в змозі запуститися і нашкодити зберігається на дисках інформації. З цієї точки зору інша антивірусна програма, яка видає істеричний вереск з кожного приводу і навіть зовсім без такого, може здатися комусь більш потужною і надійною. Тільки от чи є від такої «надійності» практична користь? Сам собою напрошується висновок: порівнювати програмні продукти, що володіють несхожим функціоналом і різної реалізацією алгоритмів детектування загроз і їх лікування, можна тільки в дуже вузькому діапазоні функцій, там, де зазначені можливості безпосередньо задекларовані самим виробником ПО. Та й то подібний тест антивірусів навряд чи буде відрізнятися стовідсоткової об'єктивністю.
А ось і ще один цікавий момент. Більшість популярних в Інтернеті «незалежних інформаційно-аналітичними порталів», присвячених питанням боротьби з вірусами, безпосередньо фінансується одним з розробників антивірусних програм. Для того щоб зрозуміти, яким саме, достатньо лише уважно поглянути на «шапку» сайту з відповідним логотипом та подивитися, рекламою якого продукту рясніють його сторінки. Цей факт чудово відомий фахівцям з інформаційної безпеки, але він цілком може вислизнути від уваги недосвідченого користувача. Зрозуміло, в тестових випробуваннях, результати яких публікуються на подібних ресурсах, незмінно здобуває перемогу компанія, яка, власне, ці тести антивірусів і оплачує. Стривайте, скаже уважний читач, але ж методика проведення подібних випробувань опублікована для загального відома, є список вірусів, на яких тестувалися програмні комплекси, хіба це не показник об'єктивності? Так, та не так. Багато читачів про це не підозрюють, але однією сигнатурної записом антивірусна програма може детектувати ціле сімейство шкідливих програм. Скажімо, під ім'ям Trojan.Carberp.30 ховається - ні багато ні мало - 25 зразків небезпечного банківського троянця, що розрізняються в основному версією використаного зловмисниками вірусного пакувальника. Тому навіть опубліковане для загального відома назва загрози, на якій «незалежні експерти» тестували антивірусну програму, справжньому фахівцеві не скаже рівно ні про що, оскільки під цим ім'ям може ховатися все, що завгодно. Навіть перепакований спеціально для проведення даного випробування екземпляр шкідливої програми, сигнатура якого відома лише одному антивірусу. Здогадайтеся якого. Тому для забезпечення справжньої об'єктивності необхідно надати всім зацікавленим сторонам конкретний зразок вірусу або троянця, інакше відтворити тест антивірусів в лабораторних умовах, щоб підтвердити або спростувати його результати, стає просто неможливо. А зразками з власної колекції - уважно стежимо за руками - «незалежні» організатори тестів ділитися якось не поспішають.
Є і ще один важливий аспект: типів і різновидів шкідливих програм, які можуть загрожувати сучасному користувачеві, існує безліч. Це файлові віруси, поштові черв'яки, трояни, руткіти, буткіти, бекдори, шифрувальники, блокувальники, ТОВзІІ-боти - в загальному, асортимент мешкає в «дикій природі» кібернетичної «нечисті» воістину вражає уяву. Тому випробування антивірусної програми на запобігання зараженню або лікування тільки якогось одного типу загроз навряд чи можна назвати об'єктивним. Тому, вибираючи антивірусну програму, користувачеві варто орієнтуватися не стільки на всілякі «експертні оцінки», скільки на власні потреби і здоровий глузд. По черзі завантажити та встановити пробну версію одного антивірусного комплексу, потім другого, третього (видаливши, звичайно ж, попередній). Оцініть, наскільки зручні настройки цих програм, як вони впливають на швидкодію вашого комп'ютера, чи не заважають роботі в Інтернеті, чи перешкоджають запуску ваших улюблених ігор. Тоді, вже виходячи з власних вражень, ви зможете зробити остаточний і, безумовно, правильний вибір.
Ви можете пропустити читання запису і залишити коментар. Розміщення посилань заборонено.
Тільки ось як і раніше залишається відкритим питання: наскільки об'єктивні подібні дослідження і чи можна довіряти результатам, опублікованими «незалежними фахівцями»?Тільки от чи є від такої «надійності» практична користь?
